27 травня 2006
Святий Отець Бенедикт XVI під час свого паломництва до Польщі відвідав Святиню Божого Милосердя у Кракові. Тут він зустрівся з хворими, інвалідами, їх опікунами і апостолами Божого Милосердя. Це був уже третій візит Голови Костьолу у Лагевницьку Святиню, після паломництв Слуги Божого Івана Павла II у 1997 i 2002 роках.
Бенедикт XVI спочатку відвідав каплицю Сестер Божої Матері Милосердя, де зустрівся з співсестрами Святої Сестри Фаустини і вшанував її мощі, що спочивають під іконою Милосердного Ісуса. Потім він відвідав Базиліку Божого Милосердя, де промовив щирі слова до осіб, яких торкнувся хрест хвороби і страждання. В кінці він відвідав каплицю Вічної Адорації, де у молитовному зосередженні довірив Богу усі справи Костьолу та всього світу.
Підготовка до цієї урочистості тривала багато місяців. Напередодні цієї виняткової події встановлено пам’ятник Івану Павлу ІІ на оглядовій вежі, і у сам день візиту з ранніх годин віруючі перебували у молитовній зосередженості, очікуючи довгожданого Гостя. Святиня тихо надіється, що Святий Отець Бенедикт XVI ще відвідає це обране Богом місце, щоб знову зустрітись з шанувальниками і апостолами Божого Милосердя.
Привітальне слово для Святого Отця БенедиктаXVI
Кс. Кардинала Станіслава Дзівіша
Улюблений Святий Отче,
Хочу привітати також Тебе тут у Лагевніках, де Твій Попередник чотири роки тому довірив світ Божому Милосердю.
Моє серце радіє від Твоєї присутності у такому особливому місці для Краківського Костьолу, нашої Вітчизни і всього світу. Цей центр культу Божого Милосердя, що постійно розвивається, є не тільки знаком Божого благословення, але також дороговказом на сучасні і майбутні шляхи Костьолу.
Хворі і страждаючі люди, які сьогодні зібрались у святині, є красномовним образом людини, яка потребує милосердя: милосердя самого Бога і милосердного серця іншої людини.
Просимо Тебе, Святий Отче, благословити з цього місця усіх, хто несе свій хрест, благослови всіх Киренейців і проси з нами Тричі Святого Бога, щоб ми не припиняли передавати світу вогонь Божого Милосердя.
Промова Святого Отця
Улюблені Брати і Сестри!
Я радий, що можу зустрітись з вами з нагоди мого візиту у цю святиню Божого Милосердя. Від щирого серця вітаю усіх вас: хворих, опікунів, священиків, які у цій святині ведуть пастирську працю, сестер Божої Матері Милосердя, членів „Фаустінум” i всіх тут присутніх.
За цих обставин ми стаємо перед двома таємницями: таємницею людського страждання та таємницею Божого милосердя. На перший погляд ці дві таємниці здаються протилежними одна до одної. Однак коли ми намагаємось заглибити їх у світло віри, ми бачимо, що між ними існує гармонія, завдяки таємниці хреста Ісуса Христа. Як сказав Іван Павло ІІ, хрест „становить найглибше схиляння Бога над людиною […] Хрест є ніби дотиком одвічної любові до найболючіших ран земного існування людини” (17.08.2002). Ви, дорогі хворі, відмічені стражданням тіла і духа, найбільш поєднані з хрестом Ісуса Христа, і водночас ви найбільш красномовні свідки Божого милосердя. Завдяки вам, через ваше страждання Він з любов’ю схиляється над людством. Це ви, промовляючи в глибині серця: „Ісусе, вірю Тобі”, вчите нас, що не має іншої глибшої віри, іншої живішої надії, іншої палкішої любові від тієї, якою живе людина, яка в нещасті довіряє себе у надійні руки Бога. А руки людей, які вам допомагають в ім’я милосердя, нехай будуть продовженням цих Божих рук.
Я б дуже хотів обійняти кожного і кожну з вас. Хоча на практиці це неможливо, в душі притуляю вас до серця, і даю вам моє Апостольське Благословення, в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.